(098) 243-40-30Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАБ)
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) вузлів щитовидної залози – це єдиний інформативний метод отримання діагностичного матеріалу з підозрілого новоутвору ділянки щитовидної залози шляхом проколу, без хірургічного втручання.
Вузли щитовидної залози – це найбільш розповсюджена патологія, яка виникає в щитовидній залозі. В жінок зустрічається в 10 разів частіше, ніж в чоловіків. Проте в чоловіків частіше виявляють злоякісні вузли. З віком вірогідність утворення вузлів зростає. Більшість вузлів доброякісні, і тільки 20-25% – злоякісні.
Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія вузлів щитовидної залози відбувається під контролем ультразвуку з метою точності забору матеріалу із вузла та уникнення травматизації.
Пункція не вимагає спеціалізованого інструментарію, чи підготовки, виконується за допомогою звичайних ін’єкційних голок.
Результат пункції дає лікуючому лікарю подальшу тактику ведення лікування : спостерігати, оперувати або лікувати консервативно. Пункція щитовидної залози дозволяє визначити – злоякісний або доброякісний утвір в щитовидній залозі, чи є покази до оперативного втручання і який має бути об’єм операцій.
Покази до проведення ТАПБ:
• Наявність в щитовидній залозі підозрілих по формі та структурі вузлів (розмір не має значення);
• наявність змінених регіональних лімфатичних вузлів.
Як відбувається процедура?
Процедура пункції займає до 15 хв і не потребує спеціальної підготовки. Час забору матеріалу може збільшитись в залежності від кількості вузлів. Точність дослідження 90 %. Під час проведення пункції пацієнт має чітко дотримуватись вказівок лікаря. Процедура не болюча. Пацієнт лягає на спину, місце проколу протирають антисептичною серветкою, вводять голку, відсмоктують біоптат і наносять на предметне скло для подальшого вивчення. Цитологічне дослідження біоптату проводиться в лабораторії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії м. Київ на протязі 5-10 днів. В медичному центрі «Ультрамед» пунктуються вузли розміром від 2,5 мм.
Переваги пункції в її низькій травматичності, швидкості отриманого результату, можливості провести процедуру в амбулаторних умовах, відсутністю ускладнень. Після процедури швидкий відновлювальний період, пацієнт повертається до нормального життя вже через 15 хв. Місце проколу заклеюють бактерицидним пластирем,який за 30 хв можна зняти.
Пункція щитовидної залози абсолютно не має протипоказів. Основна умова проведення пункції – це задовільний стан пацієнта. Не рекомендується проведення забору біоптату пацієнтам з гострою респіраторною інфекцією, ангіною, психічних порушеннях, недавно перенесених операціях, хворих у важкому стані.
Пункційна біопсія вузлів щитовидної залози з молекулярно-генетичним обстеженням
Традиційно, для підтвердження раку щитовидної залози використовують цитологічне дослідження фрагменту тканини із вузла, що отримали під час пункції з ультразвуковою навігацією. Однак у 10% зустрічаються так звані «невизначені вузли». Саме в цій категорії може виявитися нерозпізнаний фолікулярний варіант папілярного раку, або навпаки, доброякісна фолікулярна пухлина.
Тому довгий час всі пацієнти з «невизначеними вузлами» цитологічного дослідження направлялись в хірургію для подальшого лікування. При чому об’єм хірургічного втручання без остаточного уявлення про природу вузла практично неможливо спрогнозувати.
Відкриття нового класу молекул РНК-мікро РНК (міРНК) зробило переворот в уявленні про можливість диференційної діагностики пухлин, в тому числі пухлин щитовидної залози.
Кожний тип пухлин характеризується унікальним набором міРНК, специфічним кодом, який можна виявити чуттєвими методами, що базуються на полімеразній ланцюговій реакції. Для цього розроблена діагностична панель на основі міРНК, що дозволяє з високою точністю визначити – є рак, або він відсутній. Саме на цьому базується молекулярно-генетичне обстеження вузлів щитовидної залози.
В медичному центрі «Ультрамед» можна зробити пункційний забір матеріалу для подальшого молекулярно-генетичного дослідження, яке проводиться на базі лабораторії «ДІЛА» м. Киів.