УЗД периферичних нервів

Звичайно нейроміографія і електроміографія традиційно вважаються золотим стандартом для виявлення патологіі переферійноі нервової системи. Ці діагностичні обстеження дозволяють реєструвати електричну активність і швидкість проведення електричних імпульсів на різних рівнях периферійних нервів. Але така діагностика не несе інформації про стан навколишніх тканин, не завжди точно вказує на характер пошкодження нервого стовбура і локалізацію змін. Саме ця інформація необхідна для встановлення точного діагнозу та визначення тактики лікування.

З даною метою застосовується магнітно-резонансна томографія (МРТ). Однак обстеження периферичних нервів цим методом обмежене через довготривалість обстеження і його вартість, що не завжди дозволяє обстежити кожного пацієнта. Саме це утруднює встановлення точного діагнозу.

З розвитком ультразвукової діагностичної техніки, а саме із виникненням високочастотних датчиків, УЗД стало використовуватись для оцінки стану периферійних нервів.  УЗД можна назвати інноваційним і раніше не застосовуваним методом діагностики, хоча перші роботи по застосуванню методу почалися вже наприкінці 90-х років. З початком застосування цього метода стало зрозуміло, що він має ряд переваг над іншими способами діагностики.

Найважливішою перевагою методу є його доступність. Це зумовлено тим, що ультразвукові апарати поширені значно ширше ніж МРТ, і вартість обстеження є на порядок нижчою. Окрім того, УЗД можна проводити пацієнтам з металевими імплантами (пластинами) та металоконструкціями зовнішньої фіксації переломів. Також УЗД є методом вибору у пацієнтів з клаустрофобією (боязню закритого простору) та у дітей. Обстеження не потребує спеціальної підготовки, тому доступний і в ургентних випадках.

Ще одною вагомою перевагою методу є можливість виконання функціональних проб, бо обстеження проводиться в режимі реального часу. Через свою нешкідливість УЗД можна використовувати для динамічного спостереження за процесом лікування пацієнта. Фактично УЗД не має абсолютних протипоказів.

Для УЗД периферичних нервів використовуються лінійні датчики з частотою не менше 10 МГц. При обстеженні оцінюють анатомічну цілісність нервового стовбура, чіткість контурів та стан навколишніх тканин. В окремих випадках можна оцінити структуру нерва, стан периневрію, набряк окремих пучків, і навіть васкуляризацію нерва. В ультразвуковому заключенні обов’язково вказуються всі вищеперераховані положення. Обов’язковим елементом обстеження є дослідження ідентичного нерва на контрлатеральній кінцівці. Це порівняння проводиться для виключення деяких вроджених особливостей будови чи розташування нервів, які можна сприйняти за патологію.

Всі перераховані вище моменти ультразвукового обстеження дозволяють стверджувати, що даний метод практично нічим не поступається МРТ по точності, і дозволяє використовувати його, як додатковий метод для діагностики захворювань та ушкоджень периферичних нервів.

Покази до УЗ обстеження периферійних нервів:

  • вогнищевий неврологічний розлад, який з’явився безпосередньо після травми (підозра на пошкодження нерва);
  • неврологічний розлад, який виявлений у пацієнтів з хронічними захворюваннями;
  • УЗ контроль після операцій на периферичних нервах опорно-рухового апарату (невроліз, нейрорафія, аутопластика і т.ін.), а в безпосередній близькості від них;

УЗД периферійних нервів дозволяє діагностувати наступні патології:

  • травматичне пошкодження нерва;
  • тунельні синдроми (синдром «карпального каналу», синдром «кубітального каналу» та ін.);
  • компрессію нервів навколишніми тканинами (рубцями, гігромами, кістковою мозоллю).
  • об’ємні утвори нервів чи в ділянці їх походження (невринома Мортона, невриноми периферійних нервів).

Підсумовуючи все вищесказане, можна з впевненістю стверджувати що УЗД периферичних нервів є високоінформативним, доступним та безпечним методом діагностики патологій периферійної нервової системи, яке дозволить встановити точний діагноз і призначити максимально ефективне лікування, а також контролювати процес відновлення.

запис на обстеження

З метою профілактики та вчасного виявлення онкологічних захворювань, кожна жінка репродуктивного віку щороку має проходити ультразвукове обстеження молочних залоз!

Жінкам в менопаузі рекомендовано чергувати методи узд і рентгенмамографії (раз на рік УЗД, наступний рік – мамографія). 

Ультразвукова діагностика дозволяє виявити щонайменші зміни в молочних залозах. А це можливість попередити небезпечні гінекологічні захворювання і, на початкових стаіях хвороби, запобігти хірургічному втручанню.